НИРКИ І ЗДОРОВ’Я
Нирки виконують одну з найважливіших функцій: виведення з організму продуктів обміну, токсичних речовин і інших не особливо корисних сполук. Крім того, цей орган бере участь у забезпеченні кислотно-лужної рівноваги плазми крові. Природно,що ниркові захворювання негативно відображаються на роботі всієї сечовидільної системи. Хвороби нирок досить різноманітні за своїм походженням, проявами і наслідками для організму. Найбільш частими є запальні захворювання, які здебільшого зустрічаються у жінок. Сечокам’яна хвороба зустрічається однаково часто у представників обох статей, переважно у віці понад 40 років. Для дітей характерні пієлонефрит і вродженні аномалії нирок. Розрізняють як вроджені патології, так і набуті захворювання.
Щоб зрозуміти, що проблема криється саме в цих органах, необхідно знати причини виникнення та основні ознаки ниркових захворювань. Звичайно, це не допоможе самостійно поставити собі діагноз і призначити лікування, зате дозволить зрозуміти, що потрібно звернутися до нефролога, уролога.
Причини і механізм розвитку захворювань
• Аутоімунний процес. В результаті збою в імунній системі виробляються антитіла проти клітин нирок, що призводить до розвитку запалення, як результат - гломерулонефрит.
• Бактеріальна інфекція. Бактерії, потрапляючи в нирки, починають там розмножуватися, це викликають запалення, яке призводить до пієлонефриту. У разі подальшого прогресування хвороби і відсутності лікування з'являються гнійники (абсцес нирки). Розвитку бактеріальної інфекції сприяє порушення відтоку сечі з нирок.
• Інтоксикація організму. Токсини, що циркулюють у крові, викликають порушення обміну речовин в нирках, розвивається токсична нефропатія. Це оборотний процес, який проходить після припинення впливу токсинів.
• Порушення обміну речовин і хімічного складу сечі є основною причиною виникнення сечокам'яної хвороби. При цьому в нирках формуються камені, які можуть порушувати відтік сечі, травмувати слизову оболонку нирок і сечоводів. Це сприяє приєднанню вторинної бактеріальної інфекції та пієлонефриту.
• Гемоліз - стан, при якому відбувається руйнування еритроцитів і вихід гемоглобіну в кров. Він осідає в клубочках нирок і утруднює їх роботу. Як результат, розвивається небезпечний стан - гостра ниркова недостатність.
• Порушення кровотоку в судинах нирок. Наявність атеросклеротичних бляшок зменшує діаметр судини і призводить до недостатнього надходження крові до клітин нирок, розвивається метаболічна нефропатія. Цей процес може тривати роками без будь-яких проявів.
• Низький артеріальний тиск. Систолічний тиск нижче 70 мм рт. ст. викликає припинення процесу фільтрації плазми крові в ниркових клубочках і їх некроз (омертвіння).
• Порушення дозрівання нирок у внутрішньоутробному періоді призводить до формування аномалій форми (підковоподібна, роздвоєна нирка), положення (опущення нирки) або кількості (одна чи, навпаки, додаткова нирка). Зрощення канальців нирок з утворенням кіст називається атрезія.
• Травмуючі чинники. Забій, колоті або різані рани викликають пошкодження ниркової тканини з порушенням її функції.
Симптоми хвороб нирок
Прояви захворювань нирок можна умовно розділити на місцеві та загальні. До місцевих симптомів відносяться ті, виникнення яких безпосередньо пов'язане з нирками:
• Біль в області попереку. Буває при пієлонефриті (з одного боку) і гломерулонефриті (з обох сторін). Інтенсивний нападоподібний біль характерний для каменів у нирках, частіше буває у чоловіків (ниркова колька).
• Зменшення кількості сечі (зниження добового діурезу).
• Поява крові в сечі - результат кровотечі при травмах нирки, сечокам'яній хворобі і пухлинному процесі.
• Зміна кольору сечі. Каламутна із зеленуватим відтінком сеча свідчить про гнійний процес у нирці (абсцес нирки при пієлонефриті), сеча кольору «м'ясних помиїв» буває при гемолізі і частковому виході вільного гемоглобіну з сечею.
Загальні симптоми, які можуть з'являтися при захворюваннях нирок, такі:
• підвищення температури тіла, загальна слабкість, головний біль і ломота в суглобах - є результатом інтоксикації (попадання токсинів у кров) при бактеріальному запаленні нирок;
• підвищення системного артеріального тиску вище 140 / 90 мм рт. ст. - Симптом порушення живлення нирок при наявності атеросклеротичної бляшки в їх судинах, у відповідь клітини нирок виробляють ангіотензин - речовину, яка викликає спазм судин;
• поява «мішків» під очима, набряк тканин обличчя після сну - перші ознаки хвороби нирок, особливо часто зустрічаються при початкових стадіях.
Діагностика
Щоб найбільш точно визначити хворобу нирок, проводиться додаткова лабораторна та інструментальна діагностика, яка включає:
1.Клінічний аналіз крові - вказує на запальну природу захворювання за рахунок підвищення кількості лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).
2.Імунологічний аналіз крові.
3. Клінічний аналіз сечі - це універсальний аналіз, який допомагає діагностувати захворювання нирок
4. Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок - інструментальний метод діагностики, що дозволяє побачити зміна форми і положення нирок (аномалії розвитку), наявність каменів при сечокам'яній хворобі і різних пухлин.
5. Комп'ютерна томографія - сучасний рентгенологічний метод діагностики, який дозволяє побачити навіть невеликі структурні зміни в нирках на пошарових знімках.
6. Рентгенографія нирок. У кров вводиться контрастна речовина, яка разом з плазмою фільтрується в клубочках нирок і виводиться з сечею. Цей метод дозволяє побачити перепони для відтоку сечі, їх локалізацію при сечокам'яній хворобі або пухлинному процесі.
Тільки на основі результатів досліджень і симптомів захворювання лікар може зробити остаточний висновок.
Лікування нирок
В залежності від причини захворювання при лікуванні нирок призначається курс антибіотиків або гормональних препаратів, призначаються сечогінні засоби, що знімають спазм і біль, фізіопроцедури, вітаміно– і фітотерапія.
Як правильно харчуватися при захворюванні нирок?
Якщо проблеми з нирками стали приводом до звернення в лікарню, то варто негайно переглянути свій раціон. Ліки - це, звичайно, добре, але правильна дієта при захворюванні нирок теж необхідна. Вона допоможе організмові швидше впоратися з хворобою. Правильне харчування має бути щадним для нирок. Більше того, продукти повинні посилювати дію прийнятих лікарських препаратів. Потрібно перестати вживати всілякі газовані напої, різні копченості,тістечка з жирним кремом, грибні, рибні та м'ясні бульйони, бобові, а також закуски, соління і консерви.
Щороку світова громадськість відзначає у березні День нирки.
Пієлонефрит - це запальний процес нирок, частіше бактеріального походження, при якому переважним є ураження канальців, інтерстицію та чашково-мискової системи. У дітей віком 0-5 років він зустрічається набагато частіше; дівчата хворіють у 3 рази частіше, ніж хлопчики. У новонароджених хлопчиків пієлонефрит зустрічається частіше, в період статевого дозрівання частіше хворіють дівчатка.
Розрізняють три вікових періоди життя дитини, коли збільшується вірогідність захворювань органів сечової системи:
період від народження до 3 років;
період від 4,5 до 8 років;
підлітковий вік (15-17 років).
Причини розвитку пієлонефриту у дітей. Часто причиною «інфекції» в організмі дитини є тонзиліт, каріозні зуби; іноді причиною появи пієлонефриту у дітей першого року життя може бути внутрішньоутробна інфекція. Новонароджені, які проходять реанімацію мають ураження нирок, головною причиною такого явища вважається «кисневе голодування» (гіпоксія). Кишкова паличка є найбільш частим збудником пієлонефриту (65-90% випадків). Також розвитку даного захворювання можуть сприяти:
- набуті або вроджені захворювання сечових шляхів і нирок, які можуть супроводжуватися порушенням відтоку сечі (гідронефроз, полікістоз нирок);
- міхурово-сечовідний рефлюкс - стан, при якому сеча при акті сечовипуску з сечового міхура потрапляє назад в нирки;
- загальне зниження імунітету.
Симптоми та діагностика. Симптоми пієлонефриту нирок у дітей залежать від віку. Але існують загальні симптоми, що характеризують дану хворобу:
- больовий синдром у поперековій ділянці (більш характерний для дітей шкільного віку та підлітків);
- больовий синдром у черевній порожнині (характерний для дітей 0 - 7 років);
- підвищена температура тіла;
- зниження апетиту.
Сучасні особливості інфекцій сечовивідних шляхів – збільшення випадків «безсимптомного» перебігу захворювання. У такій ситуації батькам необхідно насторожитися, якщо дитина швидко стомлюється, присутні часті зміни настрою (капризує без об’єктивних причин), енурез (нічне нетримання сечі).
Пієлонефрит, як захворювання, що може викликати ускладнення, що призводять до розвитку ниркової недостатності:
- абсцеси, паранефрит, апостематозний нефрит - гнійні ускладнення;
- нефрогенна артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску);
- уросепсис – бактеріальний шоковий стан;
- уремія, «зморщення» нирки (розвиток хронічної ниркової недостатності).
Профілактичні заходи.
Рекомендується:
- збільшити добовий діурез (об'єм сечі, що виділяється) за рахунок вживання некалорійною рідини відповідно віку, при відсутності протипоказань;
- слідкувати, щоб дитина своєчасно спорожняла сечовий міхур (не терпіти!), обов'язково мочитися перед сном;
- ретельно дотримуватися правил особистої гігієни статевих органів;
- уникати переохолодження;
- уникати (необґрунтованої) катетеризації сечового міхура;
- своєчасно проводити корекцію порушень уродинаміки (на тлі аномалій розвитку сечової системи);
- лікування «вогнищ» інфекції в організмі (хронічний тонзиліт, каріозні зуби), гінекологічної патології;
- виключити необґрунтований прийом нестероїдних анальгетиків (у т.ч. парацетамол);
- раціональне харчування (обмежити продукти, які містять велику кількість білку та кухонної солі, при збереженні ними енергетичної цінності).