Наркоманія – національна загроза
26 червня - Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу
Історія боротьби з розповсюдженням наркотиків або, принаймні, спроб якось контролювати їх обіг налічує вже майже 100 років.
У лютому 1909 року Шанхайська опіумна комісія, участь у роботі якої взяли 13 країн, у тому числі Росія, намагалася знайти шляхи обмеження ввезення наркотиків з азіатських країн. І сьогодні, через майже століття, ми далекі від вирішення проблеми.
У 1987 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила щорічно відзначати 26 червня як Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом на знак вираження своєї рішучості посилювати діяльність та співробітництво з метою досягнення мети створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками.
Рішення прийнято 7 грудня 1987 (A/RES/42/112) на основі рекомендації Міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом 1987 року, яка 26 червня ухвалила Всеохоплюючий план майбутньої діяльності по боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами.
Чим небезпечна наркоманія?
По-перше, якщо хворий не буде лікуватися, не змінить свого способу життя, то його організм швидко почне руйнуватись. Під дією наркотиків згорають нервові клітини, різко знижуються захисні реакції організму, людина швидко піддається захворюванням.
По-друге, наркомани не є повноцінними членами суспільства. Загальна деградація особистості починається в 15-20 разів швидше, ніж від алкоголю. Наркоман стає черствим, егоїстичним, дріб’язковим, дратівливим, йому байдужа доля близьких людей. Особливо згубно діють наркотики на підлітків і жіночий організм.
По-третє, наркомани - потенційні злочинці. Будь-яким шляхом наркоман намагається отримати свою дозу наркотику. Час, енергія йдуть на те, щоб дістати сам препарат або гроші на його придбання. Для досягнення цієї мети вони йдуть на все: брехню, насильство, крадіжки і навіть на вбивство. В свою чергу і самі наркотики збуджують агресивність. Інколи, не маючи сили переносити „наркотичний голод”, наркомани намагаються покінчити із собою.
Чому підлітки бажають на собі випробувати дію наркотиків? - Цікавість. Статистика свідчить, що 60 відсотків молоді пристосувались до наркотиків через надмірне зацікавлення.
Слабка сила волі, невміння „встояти” в житті, страх „відколотися” від компанії.
Бездіяльність, відсутність повноцінного і змістовного життя, емоційна бідність породжує бажання „збадьорити” себе цигаркою, повеселитися за допомогою алкоголю, “відлетіти від буденності» під впливом наркотиків, а весь цей пошук гострих відчуттів може закінчитися плачевно, повернутися непоправною бідою.
Типова помилка в тому, що начебто наркоман може взяти себе в руки і припинити прийом наркотиків в будь-яку хвилину. Формула „Я попробую і кину” – найпоширеніша пастка.
Ні під яким видом, ні під якою пропозицією, ні через цікавість, сміливість чи з почуття товариськості - не вживайте наркотики! Пам’ятайте, що це не солодке заняття, не приємне проведення часу, а хвороба, яка майже не виліковується: страшна, виснажлива, руйнуюча!
За сприятливих умов наркоманія швидко поширюється серед населення. Стає заразною і розповсюджується на зразок епідемії. Хворий, як правило, намагається втягнути до вживання наркотиків ще когось. Такі властивості цієї хвороби, і ми повинні усвідомлювати небезпечність перебування хоча б одного наркомана в колективі учнів чи дорослих.
Дослідженнями встановлено, що наркоманія частіше розвивається у неврівноважених, психопатичних осіб, підлітків. Найчастіше зустрічається наркоманія морфійного типу. Шляхи введення наркотику в організм можуть бути різні: від вживання через рот - до внутрішньовенного введення. Найбільший ефект виражений при внутрішньовенному введенні. Колються у всі вени, початкуючі наркомани - у видимі, поверхневі в місцях ліктьових згинів. Вони пізніше западаються і їх легко помітити. Щоб приховати хворобу, наркомани з часом починають колотися в менш помітні місця.
Наркомани - молоді люди, середній вік яких 30 років. Багато з них не досягнувши повноліття, хворіють недугами, характерними для людей похилого віку - серцевою і легеневою недостатністю, в них зношене серце, ламкі судини. В 16-20-літніх - вже набряклі сірі обличчя, випалі зуби та волосся.
Наркоманія страшна сама по собі. Людина, яка стала на цей шлях, рано чи пізно втрачає людську подобу. Крім цього, наркомани піддаються ще одній небезпеці - зараження венеричними хворобами, в тому числі і СНІДом.
Як свідчить статистика, в країні йде невпинний процес поширення наркоманії серед неповнолітніх. З початку 90-х років в Україні число наркозалежних щорічно збільшується на 10-12%, з цього числа на дорослих приходиться тільки 27%, тоді як на підлітків – 60%, а на дітей у віці від 11 до 14 років – 13%. Тому виникає нагальна потреба в розгортанні широкої роз’яснювальної та профілактичної роботи серед підростаючого покоління.
Що робити батькам, якщо вони дізнались, що їхня дитина вживає наркотики?
1. Не впадати в паніку й не доводити до неї дитину.
2 .Піти з дитиною до нарколога чи психолога.
3. Шукати причину. Можливо, вона в самих батьках, а не в дитині.
(Наприклад: Вони мало звертали на неї увагу. Їй немає куди дітися. У неї немає взаєморозуміння з батьками. Допустити думку, що дитина це робить проти батьків).
4. Не забувати, що батьки в молодості теж щось порушували.
5. Не говорити, що «нам можна, а вам – ні».
6. Не говорити дітям, що вони ще малі і нічого не бачили в житті.
7. Не думати, що діти не бачать того, що робиться в сім"ї.
8. Приділяти більше уваги дитині.
9. Проводити з дитиною більше часу.
Слід пам'ятати: якщо виникає проблема – не відкладайте, звертайтеся до нарколога.
Наркоманію без перебільшення можна назвати самим страшним явищем нашого століття. В її підступні сіті з кожним днем потрапляє все більше людей, які намагаються втекти від проблем і стресів. Але ціна такої «втечі» виявляється занадто високою, і результати експерименту над собою здебільшого виявляються незворотними.
Люди всього світу, що піклуються про здоров'я своєї нації, об'єднаються в боротьбі з цим жахливим явищем. Саме тому і було засновано Всесвітній день боротьби з наркоманією, що нагадує всьому людству про це страшну недугу.
Відзначає цей День – щороку 26 червня – й українська громадськість. І не лише з почуття солідарності з міжнародною спільнотою, а й через те, що це реальна загроза для здоров’я нації, збереження її генофонду. Адже 2013 року Управління ООН з наркотиків та злочинності обрало Україну серед 24 країн, що потребують першочергової допомоги через високий рівень вживання ін'єкційних наркотиків та поширеність ВІЛ серед тих, хто вживає такі наркотики.
У боротьбі з наркоманією пріоритетною має бути профілактика, адже будь-яке захворювання легше попередити, ніж долати його наслідки. Культивування здорового, активного способу життя, пропаганда культурного розвитку, особистої відповідальності кожного за власне здоров’я, фізичний і моральний стан — надважливе завдання державної політики й обов’язок самих громадян.