Ботулізм – токсикоінфекція, що характеризується гострим низхідним млявим паралічем унаслідок блокади нервово-м’язевої передачі, спричиненої нейротоксином С. botulinum.
  Розрізняють 4 клінічні форми ботулізму:
   1) харчовий – пов'язаний з уживанням їжі, яка містить ботулотоксин;
   2) малюковий – у дітей першого року життя;
   3) рановий – є наслідком забруднення рани спорами C. botulinum;
   4) ятрогенний – надзвичайно рідкісна форма, що виникає при передозуванні токсиновмісних препаратів, які використовують у косметології та для лікування деяких неврологічних захворювань, що супроводжуються спастичними паралічами.
 Гострий млявий параліч розвивається внаслідок дії нейротоксину (ботулотоксину), що продукує C. botulinum або, значно рідше, інші штами клостридій – C. butiricum та C. baratii.  C. botulinum значно поширена у природі, міститься у ґрунті, пилюці, морському мулі. Спори цієї бактерії можна знайти на багатьох свіжих продуктах харчування й у стравах з них. Спори деяких  C. butiricum надзвичайно стійкі у зовнішньому середовиші, можуть зберігатися у ґрунті, мулі річок і морів місяцями , витримують кип’ятіння протягом 5 год і більше, а також дію дезінфікуючих засобів у високих концентраціях , зберігаються у продуктах, що містять 18% кухонної солі (у консервованих продуктах уміст солі зазвичай не перевищує 3-6%). Для проростання спори у вегетативну форму оптимальними є безкисневі умови і температура 28-35 С. Проте при ботулізмі типу А і В проростання спор і токсиноутворення можливі за нижчих температур – 22-25 С, а при ботулізмі типу Е – навіть при 3-5 С.
 Ботулотоксин на сьогодні є найсильнішою природною отрутою. Смертельна доза для людини – 50 – 100 нг на 1 кг маси тіла. У консервованих продуктах може зберігатися роками, при кип’ятінні легко руйнується протягом кількох хвилин.
 Ботулізм трапляється повсюдно, виникає як спорадичні випадки або невеликі, частіше сімейні спалахи. Продукти харчування, забруднені ґрунтом, можуть містити спори клостридій, але такі продукти хворобу не спричинюють, бо не містять токсин. Харчовий ботулізм ніколи не розвивається після споживання свіжої їжі. Продукція токсину можлива лише в разі перетворення спор на вегетативні форми (за без кисневих умов). Якщо продукти забруднені ґрунтом (консервовані гриби, овочі, м’ясні та рибні продукти), а недостатнє термічне оброблення їжі не повністю знищує спори збудника, то з часом спори, що містяться у консервах, в анаеробних умовах перетворюються на вегетативні форми і починають продукувати токсин.  Утворення токсину також можливе  під час приготування домашніх ковбас, копченого м'яса, сала, в’яленої риби.
 Малюковий ботулізм реєструють на всіх континентах, крім Африки. Близько 95% випадків припадають на вік від 3 тиж. до 6 міс. із піком захворюваності у віці 2-4 міс. Вважають, що спори бактерій в організм дітей першого року життя можуть потрапити із пилом, який забруднює їжу. Однак станом на сьогодні джерело інфекції залишається нерозпізнаним. Саме із малюковим ботулізмом немало дослідників пов’язують синдром раптової смерті у дітей.
 Рановий ботулізм останнім часом трапляється серед споживачів ін’єкційних наркотиків унаслідок потрапляння інфекції підшкірно.   
 Клінічна картина. Харчовий ботулізм. Інкубаційний період – 2-24 год. Початок зазвичай гострий – біль у надчеревній ділянці, нудота, блювання, діарея, сухість у роті, м’язева слабкість, порушується бачення предметів зблизька, з’являється сітка чи туман перед очима. Рано розвивається порушення ковтання і мовлення, захриплість голосу, носовий його відтінок, іноді афонія, стає утрудненим ковтання; з’являється сильна спрага, розлади дихання.
 Тяжкість захворювання залежить від кількості токсину, що потрапив у кров і вчасності розпочатого лікування. Одужання настає повільно (1-1,5 міс).
 Симптоми ранового ботулізму такі ж, як при харчовому ботулізмі, за винятком рани, частіше масивної, розчавленої і відсутності «харчового» анамнезу. Інкубаційний період триваліший (7-14 днів).
 Найчастіше першим проявом малюкового ботулізму буває закреп. Поступово змінюється міміка, з’являється птоз повік, м’язева слабкість, крик стає тихим, дитина в’яло смокче, похлинається рідкою їжею.
 Лікування – якомога швидше введення антитоксичної ботулінічної сироватки.