Кашель, застуда, нежить - розповсюджені нездужання у дітей які не стають приводом для серйозного занепокоєння.

Розповсюдженим дитячим захворюванням також є діарея. Діарею викликають бактерії, які попадають у шлунок внаслідок не дотримання гігієнічних вимог. Головна небезпека діареї полягає в зневодненні організму дитини, що може призвести до важких наслідків.

Ці захворювання не вимагають ніякого спеціального лікування. Кожен з батьків повинен знати, як допомогти дитині одужати і вміти розрізняти ознаки, за якими подібні до цих нездужань симптоми можуть свідчити про більш серйозне захворювання, яке вимагає медичної допомоги.

Дорослі, які застуджені, мають кашель і нежить, повинні уникати контактів з дітьми, оскільки такі захворювання дуже легко передаються.

При кашлі, застуді, нежиті або ангіні дітей з нормальним диханням і невисокою температурою можна лікувати вдома під наглядом медичного працівника. У не­мовлят і дітей раннього віку здатність терморегуляції ще не розвинена, тому дуже важливо щоб вони весь час перебували в теплі, але не перегрівалися. Неприпустимо без консультації лікаря давати дитині ліки, особливо антибіотики. При застосуванні засобів народної медицини також треба проконсультуватися з лікарем.

Якщо у дитини висока температура, її слід негайно показати лікареві. До при­ходу лікаря тіло дитини можна обтирати вологою губкою.

При кашлі або застуді ніс дитини необхідно прочищати, особливо перед їжею або сном. Якщо дитина годується грудьми, грудне вигодовування необхідно продовжувати, тому що воно сприяє зміцненню імунітету. У період хвороби годування повинні бути більш частими. Якщо дитина не може смоктати, грудне молоко можна зціджувати в чисту чашку і годувати з неї. Пляшечку чи соску краще не використовувати. Це може негативно вплинути на подальше грудне вигодовування.

Дітям, які не одержують грудного молока, варто часто давати напої і їжу ніжної консистенції в невеликих кількостях. Після одужання дитини їй необхідно ввести додатковий прийом їжі впродовж одного-двох тижнів. Не можна вважати, що дитина повністю одужала, якщо вона, щонайменше, не відновила свою ко­лишню вагу. У більшості випадків кашель, застуда й нежить проходять самі, без застосування ліків. Однак, кашель із утрудненим і частим диханням може бути симптомом пневмонії, при якій необхідне термінове лікування.

Багато дітей помирають від пневмонії вдома, тому що ті, хто здійснює догляд за ними, не уявляють всієї тяжкості цього захворювання й не вважають за не­обхідне негайно звернутися до лікаря.

Дитину слід негайно показати лікареві якщо у неї:

• надто часте дихання: понад 40 вдих 5 на хвилину для дитини 1-12 місяців, понад 30 - для дитини від 1 до 3 років;

• утруднений подих або дитина задихається;

•  нижня частина грудної клітини втягується при вдиху або живіт активно рухається вгору-вниз;

• тривалі напади кашлю;

• дитина відмовляється від грудей і води;

• часта блювота;

• слабкість, млявість, висока температура, яка утримується.

Зниженню ризику захворювання дитини на пневмонію сприяють повноцінне харчування, гарний догляд, одержання повного комплексу профілактичних щеп­лень. Ризик захворювання на пневмонію значно нижчий у дітей, які перебували на винятково грудному вигодовуванні в перші шість місяців життя.

Дитина будь-якого віку, яка добре харчується, має більше шансів уникнути серйозної хвороби. Достатнє споживання вітаміну А захищає її від гострих респіраторних захворювань і прискорює процес одужування. Вітамін А міститься в материнському молоці, молочних продуктах, печінці, рибі, яйцях, зелених листових і деяких жовтогарячих і жовтих овочах і фруктах.

Сильний кашель також може бути симптомом туберкульозу або астми.

Туберкульоз - це небезпечна хвороба, що викликає порушення роботи легенів. Профілактиці туберкульозу сприяють вакцинація БЦЖ і попередження контактів з особами, хворими на туберкульоз.

Тривалі напади кашлю з утрудненим подихом без підвищення температури також можуть бути симптомами бронхіальної астми, що вимагає консультації фахівця.

Важливо ретельно дотримуватися запропонованої лікарем схеми лікування і стежити за тим, щоб дитина прийняла всю дозу рекомендованих ліків, навіть якщо її самопочуття покращилося.

Дитину, яка кашляє або застуджена, досить зігріти, давати їй багато пити і году­вати відповідно до апетиту. Якщо у дитини при цьому прискорене або утруднене дихання - це може бути ознаками пневмонії, астми, туберкульозу або іншої не­безпечної для життя хвороби, що вимагає негайної медичної допомоги. Ознакою діареї є водянисті випорожнення у дитини три й більше рази на день. Чим частіші випорожнення, тим важчою .є форма діареї. Дуже часто батьки роблять помилку, обмежуючи дитину в питті та їжі при симптомах діареї, чим погіршують її стан. Хвора дитина повинна пити якнайчастіше. Напої, що рекомендуються, при діареї:

Солі для пероральної регідратації - це сполучення сухих солей, якї відновлюють водний баланс в організмі. Такі солі продаються в аптеках, аптечних кіосках, є в лікувальних установах.

Для того, щоб приготувати розчин, треба помістити вміст упаковки СПР у чистий посуд і відповідно до інструкції додати в нього необхідну кількість чистої води. Якщо води буде недостатньо, діарея може тільки загостритися. Не можна розбавляв солі молоком, супом, фруктовим соком або іншими рідинами. У розчин не потрібно додавати цукор.

Приготований розчин треба давати дитині з чистої чашки у можливо більшій кіль­кості. Використання пляшки не допускається. Дитині до двох років необхідно давати від чверті до половини великої чашки розчину (50-100 мл) після кожного водянистого випорожнення. Дитині двох років і більше - від половини до повної великої чашки розчину (100-200 мл) після кожного водянистого випорожнення. Як правило, діарея припиняється через 3-4 дні. Якщо вона триває більше цього періоду, слід звернутися до лікаря.

Діарея може призвести до смерті дитини через зневоднювання її організму, тому дитині з діареєю необхідно давати багато пити, не обмежувати її в харчуванні і давати їй розчин солей, які відновлюють рівновагу води в організмі.